4ornobile: (свічка)
Вчора довелося побувати на відспівуванні невідомого, знайденого в Домі профспілок. Згоріле тіло і досі лежить на сцені Актової зали, де боєць і загинув. Просто так забрати його неможливо -- розсиплеться. Так і лежить, неопізнаний і неприкаяний.

Про всяк випадок, ховаю... )

Чорне.
4ornobile: (лені)
Є в мене давня забавка: читати на Харків-форумі тему "Легенди Харкова". Щоправда, легенди ці вже давно перемішані й переповторені, але все одно цікаво споглядати, як перебрехується новим поколінням реальні події та байки часів нашого дитинства-юности. Та й світлини раритетні трапляються.

Так от, листаю я цю тему десь раз на півроку-рік. З кінця наперед. Зараз -- черговий сеанс. І от в стали мені серед дописів траплятися фрази, що автора цієї теми вже нема в живих. Ну, нема і нема. Серцевий напад у мужика стався. Або ДТП. Або ще щось. Померла людина. Сумно, але буває.

А вчора я нарешті долистав до дати, коли про це стало відомо.

Отже, 20 листопада минулого року ТС написав, що йому зле. Все болить, дихати не може, температура, ледь викликав швидку і відчинив двері -- на домофон, на щастя, відізвалися сусіди. Думав, що здохне. Лікарі сказали -- грип, з яким він кілька днів переходив на ногах. Ну, не надав значення симптомам, як воно часто бува. Вкололи щось. 21-22 активно сидів на форумі, народу передавав, щоб не турбувалися: вже краще, хто ж грипом не хворів, молодому організму все на півзуби. Вітав з річницею Помаранчової революції. 24-го хтось зауважив, що ТС кудись пропав, не пише нічого. А 26-го на форум прийшов хтось з друзів і сказав, що 23-го хлопак помер.

25 років. Прикольний такий, веселий на фото. На мене в юності схожий, шо хана: такий же віхрастий, в таких же окулярах. І звали тако ж -- Олексій.

От вам і звичайнісенький грип.

Бережіть себе.

Чорне.
4ornobile: (свічка)

Harry

Ми є свідками смерті епохи.

Чорне.
4ornobile: (Я-2)
Сьогодні одним котом під нашими вікнами стало менше.

Кіт боровся, скільки міг, але дві пазурясті лапи -- це так мало проти чотирьох зубастих рях.

перед світанком крізь дрімоту я почув якесь вовтузіння на дворі, що перейшло у жалісне суче скавчання в два голоси. Потім до нього додалося ще дві собачі глотки, а далі роздався кошачий крик. Ще не зовсім розуміючи, що відбувається (справа була о пів-на-п'яту ранку), я підірвався до вікна і попшикав у темряву. Темні плями у ній не звернули на те жодної уваги, а котячий крик за кілька секунд перейшов на слабенький хрип.

Поки я шукав окуляри, поки намацував хоч якісь капці, поки боровся з дверима, поки злітав у двір, врізаючись в стіни і поштові скриньки, все скінчилося. Кота не було чути, лише чотири сучі тіні вовтузилися на клумбі напроти будинку. Навіть спробували на мене погавкати, але від першого ж шарудіння по землі в пошуках хоч якогось каміння -- а яке там каміння, лише дрібна щебінка та пилюка – кинулися тікати по широкій дузі.

Кота ніде не було. Я потайки сподівався, що спрацювала кошача карма, і він вирвався. Аж тут збоку почулося: "Фу! Пішли геть! Фу!". Парочка, що зажималася в бесідці біля сусіднього будинку, шуганула собак і схилилася над чимось на доріжці. Я рвонув туди.

На доріжці лежав кіт. Чорний. Виявляється, ті бляді тягали свою ледь живу іграшку по двору, поки я їх камінчиками лякав.

Ми не знали, що робити. Здавалося, що він ще дихає, ледь-ледь. Морда, вуса булі теплі, крові і ран не було -- тіки потріпаний. Але згодом все стало зрозуміло: очи на світло не реагували, вуха холоднішали. Все.

Може, то і на краще -- бо я не знаю, що робив би, якби не все.

Реакція нас трьох, схилених над мертвим котом близько п'ятої ранку, була одна: "Труїти".

У нас під вікнами був лише один чорний кіт (не виключено, що задушили сусідського, але від того ніфіга не легше). Один з наших паркурщиків, як ми їх називали. Після зими вилізли з підвалу два брати-акробати (хоча чи коти то були, чи кицьки -- невідомо), котрі нас з Миросею неодноразово розважали, штурмуючи дерево напроти і намагаючись розминутися на його вершечку. Улюбленці.

1, 2, 3... )

Бути свідком смерті кота було однією з моїх внутрішніх не те щоб фобій, але дуже небажаних подій. Свого часу я дуже боявся побачити, як помиратиме моя старенька кицька -- теж чорна. Бач, острах наздогнав инакше. Ініціація, блядь.

Чорне.

ПиС: Сьогодні нашого паркурщика під вікнами не було. Дружбана його, щоправда, теж -- а вони зазвичай разом гуляли. Зато під кущем вовтузилися, хапаючи один одного за хвости, два юних чорних чорта. Видко, встиг, встиг чорний наслідити на цьому світі! Принаймні, хочеться в це вірити.
4ornobile: (лені)


Вацлав Гавел vs Кім Чен Ір.

Їм там буде про шо поговорити, мабуть.

4орне.
4ornobile: (свічка)



Вчора ввечері на Харківському масиві вбито фотокора газети "2000" (а також PHL, останній рік працював Weekly.UA) Віталія Розвадовського.

Віталій отримав чисельні кілька ножових поранень на сходовій клітині власного під'їзду і згодом помер від втрати крові.

Чорне.
4ornobile: (лені)



Стів Джобс,  вождь усіх макобісів і просто геніальний маркетолог, котрий першим допетрив, що принцип "Компутер для першого ліпшого дурня" -- то дуже великі гроші.

Чорне.

ПиС: Так і хочеться підсумкувати, що епоху епплогегемонії можна вважати закінченою, але, гадаю, чутки про таку загибель надто перебільшені.
 

4ornobile: (свічка)


На цій світлині кляті німецько-італійськіфашистські окупанти нахабно протистоять результатам покращення життя киян з боку благородних радянських партизан, керованих турботливою і справедливою рукою Партії.

Ще троха знищеного Хрещатика... )

Чорне.
4ornobile: (Default)

Великі продовжують йти.

Чорне.

4ornobile: (свічка)

Сьогодні автору "Червоної рути" виповнилося би 62 роки.

Але життя його було обірване ще у 1979-му. Обставини загибелі не з'ясовані й досі.

Детальніше про Івасюка...

Чорне.
4ornobile: (свічка)

Всім, хто відізвався на Мирчине прохання про пораду щодо Ігорка, величезна подяка за тодішню допомогу.

Тепер вже все.

Чорне.
4ornobile: (сніг)



Ну от, як і [livejournal.com profile] mur_myrka, що періодично згадує свого Ваську, мені тепер лишається лише згадувати нашу кицьку Яшку.

В понеділок раптом підірвалася серед ночі, шусьнула у вікно (справа була на дачі), махнувши на останок хвостом, і все.

Старенька вже була, 16 рік. Мабуть шо час... А все одно сумно.

Чорне, з вусами.
4ornobile: (лені)



Чому я згадав про нього саме сьогодні? Тому що саме в цей день, але 20 років тому, його ховали.

Шо я хочу вам сказати... )

ПиС: І шо ніхто не сказав, шо я написав "іміграція" замість "еміграція"?
4ornobile: (лені)


"Sometimes, reasonable men must do unreasonable things."
Marvin John Heemeyer


Бачу, що дехто мене випередив, вле я рік цієї дати чекав після того, як пропустив попередню. Так що не можу себе втримати. А тому, ось вам приклад протистояння влади і однієї маленької, але сильної людини... )

Profile

4ornobile: (Default)
4ornobile

January 2015

S M T W T F S
    123
45678910
11121314 151617
18192021222324
25262728293031

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 21st, 2017 10:49 am
Powered by Dreamwidth Studios