4ornobile: (двоє)

От, здавалося б, скильки років разом, а все одно життя не встомлюються підкидувати маленькі сімейні радості.

Скажімо, закінчилися в мене кілька днів тому шкарпетки. Ну, закінчилися -- і закінчилися. Я ж пам'ятаю, що у ванній нова партія сохне. Пішов туди. А там, значить, нижня труба -- мирочкіни шкарпетки: правий, лівий, правий, лівий. Все гарненько, чин чином. І верхня труба -- мої шкарпетки: правий, лівий і середній. Тобто три штуки, і всі -- різні. Це ж, все ж таки, яка турбота! Дбає ж, значить, сортирує, щоб не дай бог не було одноманітно й нецікаво. Не те, що собі.

Пішов шукати їм братика. Знайшов ще два, теж різні. Дійшов до висновку, що шкарпеток у мене забагато, а асортимент їхній не знає меж. Сам винен.

А ще Мирочка мені нещодавно сцену закатала. Раптово-показову. Приходить до мене на кухню, я там як раз робив свою улюблену з дитинства справу -- посуд мив шоб його перевернуло та й гепнуло, не дай бог. Сувора така. Тикає мені під носа свіжовипрані труси і так з металом в голосі перепитує: "Олексо, це твої?". "Мої", -- чесно кажу я, намагаючись про всяк випадок зробити винуватий вигляд. А то раптом що. А вона ще більш металічно: "Подивись, це точно ТВОЇ труси???" Подивився. "Мої, -- кажу. -- Точно. Що ж я, своїх трусів не знаю?". А вона так грізно: "Я НЕ ЗНАЮ таких трусів! Вони мені НЕ ЗНАЙОМІ !!!"

І пішла собі так гордо і нескорено. А мені аж якось тепло на душі стало. Це ж, значить, принаймні труси мої вона не носить. Дрібничка, а приємно.

Біле.

Дівки!

Jun. 9th, 2011 09:39 am
4ornobile: (лені)
Я розумію, шо всі ми забігані, затуркані і взагалі щасливі, шо народилися, але ж, бля, невже так важко якось відреагувати своєю кам'яною мордою на притримані для вас двері, запропоноване місце та инші дрібні чоловічі пакості? Чи то в мене сьогодні ранок такий?

Пропустив, мабуть, з півтора-два десятки різнокаліберних дівок на вході/виході з метро, поки инші самці мужньо пиздячили в туманну даль, не заморочуючись тим, хто за ними йде. І хоч би одна  сучка крашена (с) оком повела! Не кажу вже про посміхнутися чи подякувати, не ті часи, хулє. Йшли, блядь, гордими косяками, як німецькі бомбардувальники на Київ: морди цеглою, цицьки трусяться, марафет повний. Я все тримаю, а вони все йдуть, миттєво зорієнтувавшися, в якому саме пройомі ризик отримати дверима по писку мінімальний.  Так і хтілося відпустити двері, шоб вони з розмаху розкидали ці йобані кеглі по хакутках. Але ми ж культурні люди, це ж не наш метод.

Фіфи, бля!

Ну а фінальним акордом -- жіночка віку "ягатка апять", котра в двері сунулася, а  потім ще й обматюкала, шо на дорозі їй стою. Ну тут пофіг, я неладне відчув ще як на обрії її помітив, у неї там на всю морду "ГАВ!" було накалякане.

Сіре, бля.

ПиС: Я вже відійшов, істерика відміняється. Бо ж  зазвичай на такі дрібнички не звертаєш уваги, але сьогодні така масовість аж кинулася в очі.
4ornobile: (двоє)



Фото: [livejournal.com profile] mur_myrka 

Я вже давно позбавився страху фотографування (в народі -- "я не люблю фотографуватися, бо я не фотогенічний(-а)"). Але цей шедевр став улюбленим. Nen z vj;e vbkedfnbcz cj,j. ujlbyfvb. Шютка! Тут я можу милуватися собою годинами, кажу! :))) От подобається мені і все! Мирочка -- вумничка.

Приступ нарцисизму закінчено. Тепер, власне, вилосипедне... )

Ч+Ж

Apr. 11th, 2010 03:07 pm
4ornobile: (двоє)
Він їде до дому. Вона проводжає його до метро. Запитує з турботою в голосі:
-- В тебе жеончик є?
-- Сьогодні є.
-- ДАЙ?

Біле.
4ornobile: (філін-кот)

Сьогодні, любі інтернет-глядачі, я вирішив запекти в духовці картоплю. В фользі. Ще й з сиром. Смакота!

З самого початку мої чергові кулінарні експерименти обіцяли бути успішними. Ще б пак: мені вдалося запалити газову духовку, трясця її матері. Вперше в житті! Без допомоги зали і дзвінка другу.

Я приблизно уявляв, як це робиться: треба засунути в середину запалений сірник і чекати результатів, одночасно набираючи службу газу "04". Щоправда, куди саме тикати вогонь, я не знав. Тому з риторичним "їбане так їбане" я зафіксував на обличчі посмішку (ну шоб потологоанатому потім не прийшлося мудохатися, витягуючи куточки губ до вух) і тикнув. Як виявилося, не туди. Але з третього сірника я знайшов потрібну дірку і воно загорілося. Уря! Перша битва за врожай вечерю була виграна!

Проте, як показав час, в цілому війна за їстівний шедевр була програна: картопля вийшла недосолена, недоперчена і підгоріла. Тобто це верхня така, а нижню просто проблематично відколупати. Тому, якщо хочете досягнути схожого результату, робіть так )
4ornobile: (двоє)

...техногенна катастрофа. Стояча, лежача і в натуральну величину.

Ібо тільки їй під силу при відправці СМС загнати номер отримувача в службову ячейку "СМС-центр" і потім дивитися вологими очима: "В мене СМСки не відправляються..."

ЯК це можна зробитти?! Мій примітивний чоловічий мозок з його лінійним мисленням неспроможний на такі елегантні і водночас геніальні рішення. Це все одно, шо якби електричка "Київ -- Жмеринка" по волі диспетчера раптом опинилася б в токійському аеропорті, причому намертво приварена до злітної смуги. Принаймні, навіть після встановлення місцезнаходження підступного номеру вдруге я його шукав як сусанінські поляки шлях до російського царя в болоті. Пошуки не дуже зрозуміло чого в чужому телефоні іншої марки -- це взагалі легкий мазохистський оргазьм.

І на додаток... )
БІле.

4ornobile: (Default)

Я не знаю, в чий ЖЖ я це пощу, бо набираю у себе, а прев"ю вилазить чомусь у Мирки. Я з цим вже затрахався, ошаленів і злючий по самі помідори. Так шо якшо воно таки вилізе у Мур-Мирки -- вважайте це важким випадком підступної новорічної діверсії.

Словом, Дівки! Пам"ятайте, що...


========
Малюнок -- В.Хорошенко, журнал "ТелескОП!"


Щиро ваш 4орнобіле.
4ornobile: (Default)

Ні, не так.

Жінка + шопінг -- це ппц. Тотальний і неминучий.

З іншого боку, чоловік, облишений з речами на час шопінгу, -- це теж ппц. Не менший. В першу чергу речам.

ПиС: Так безпардонно, як сьогодні вночи, на мене не спиралися рукою (щоб перевернутися на інший бік) ніколи! Відчув себе бездушною колодою. Або бордюром. Єдине шо у колоди-бордюра від офігу очи були навіть не по п'ять копійок, а по цільній залізній гривні. Не спалося...

Прям не знаю і яке.
4ornobile: (Default)
-- Ти їсиш грейпфрут!
-- Я ж тобі на твоє питання "Ти їв грейпфрут?" відповів: "В процесі"!
-- Ну звідки я знаю, що ти мав на увазі...

***

-- Ти навіть не хочеш дати мені грейпфрут!
Кладу перед нею. Запитую:
-- Скажи, от чому ти вирішила, що я не хочу дати тобі грейпфрут?
Дивиться у відповідь хитрою мордою. За півхвилини відкладає:
-- Не хочу зараз.
Фігєю. Запитую:
-- То до чого була оця сцена?
-- Ну ти ж навіть не хотів дати мені грейпфрут!

Вбийте мене хтось.

Біле.
4ornobile: (Я)


Рожеве... о, млин, БІЛЕ:).
4ornobile: (Default)
...отаке.

Збираюся вранці на роботу. Помічаю на своїй чорній сорочці світлу волосину. Скидаю її. Обурений голос Мирці: "Ти викинув частинку МЕНЕ!?"

Біле.

А сьогодні, між іншим, день вишиванки. Ми з Миросею молодці, от!:)

Ч + Ж

Jul. 17th, 2009 08:44 pm
4ornobile: (Default)
Розмова про те, шо Вона не плаває, бо боїться потонути, але при цьому чудово гойдається на воді на спині.

Він:
-- А чому Яна Клочкова може плавати і не тоне, а ти ні?
Вона:
-- А тому шо в тобі гівна багато, а воно не тоне.

Ну шо тут скажеш... Біле, млин:)
4ornobile: (Я)
...ппц.

Бі-і-іле:)
4ornobile: (кіт читає)
...людина, з появою якої в хаті першочергово і навічно опускається стульчак на унітазі, а в твоєму наплічнику надійно обживаються шалики, щоденні прокладки і інші не зовсім зрозумілі речі.

Біле.
4ornobile: (двоє)
...людина, яка патологічно ведеться на рожеве. Навіть якщо вона нє-нє, не глямурна, колись її все одно проб'є. Це, мабуть, шось на генному рівні:)).

Рожеве, маць:)
4ornobile: (філін-кот)
Взято тут: http://chedidaan.livejournal.com/246344.html


Люди!

Когда вы в следующий раз будете стоять в очереди или ехать в метро, оглядитесь: не стоит ли поблизости женщина с большим животом. Я вам сейчас про нее расскажу. С высокой вероятностью она чувствует себя примерно так:

У нее в животе находится что-то вроде пятилитровой бутылки «Шишкиного леса» (здесь могла бы быть ваша реклама), причем эта бутылка живет своей независимой жизнью: снизу немилосердно давит на мочевой пузырь и кости таза, которые от этого совсем не в восторге. А сверху радостно лупит ее по ребрам. Кстати, минувшей ночью эта женщина спала в общей сложности часа три, потому что «Шишкин лес» полночи молотил ее изнутри, а потом она раз пять вставала попИсать, каждый раз приходя в тягостное недоумение от несоответствия могучей силы позыва и мизерного результата.

Она стоит и мечтает скорее выбраться на свежий воздух, потому что дышать ей ну совсем нечем – выросший живот не оставил ее легким почти никакого места. Да еще дышать приходится ртом – в виде бонуса у нее так называемый вазомоторный ринит беременных. Нос, короче, все время забит. Но – вот парадокс – запахи духов, сигаретного дыма и малосъедобной пищи она чует, как гончая. И мечтает о законодательном запрете на производство, хранение и употребление парфюма, табака и фаст-фуда.

Она стоит, и у нее периодически каменеет живот – это называется «тренировочными схватками» или «сокращениями Брэкстона-Хикса» и мысленно желает доброго здоровьичка им обоим. Потому что во время этих тренировок ей до потемнения в глазах хочется в туалет. Правда, недолго. Правда, сильно. Когда Брэкстон с Хиксом временно отступают, ее пищевод вдруг заливает кислотой из желудка – там по сложным гормональным причинам размягчился клапан, который, по идее, призван этого не допустить. Пока она роется в сумке в поисках Маалокса или Ренни (здесь тоже могла бы быть ваша реклама), у нее внезапно сводит ноги. На этот случай никаких спасительных пилюль не предусмотрено – это надо просто перетерпеть. Так же как и ноющую боль в спине – центр тяжести изменился и заодно изогнул поясницу какой-то несовместимой с жизнью дугой.

Она стоит и думает: «Ну почему, почему меня никто не пропустит?.. Они же все видят… Как же так?..» И к глазам подкатывают слезы. Это не потому, что она дура и истеричка – просто ее друзья-гормоны, которые обеспечивают ей изжогу и насморк, вдобавок делают ее ужасно, ну просто ужасно ранимой и чувствительной. И по психическому складу она сейчас гораздо больше похожа на потерявшего маму маленького ребенка, чем на взрослую, вполне состоявшуюся женщину, которой она, вообще-то, является.

Оглянитесь вокруг, увидьте ее и пропустите. Или уступите место. Вы получите от нее столько настоящей искренней благодарности, что улучшите свою карму на несколько рождений вперед. Или просто поможете человеку, которому сейчас гораздо слабее и тяжелее, чем вам. И частично вернете ему (то есть ей) частично утраченную за последние месяцы веру в человечество.
4ornobile: (двоє)
Хорошу тему підняла [livejournal.com profile] mur_myrka у себе в жж -- чому наші дівки обирають закордонних принців. Медом їм там піарним намазано, чи шо?

Свою думку можна лишити в коментах -- а шо, мені теж цікаво. А потім зазирнути і до Мирці: http://mur-myrka.livejournal.com/144164.html
4ornobile: (Default)
...людина, яка обирає сметану 15% жирности замість 25%, відбирає плавлений сирок, намічений на з"їдання (він все одно вже не жилець в цьому світі) в очікуванні вечері, розповідає тобі кількість калорій, а на ніч... наярює варення з банки. Бо смачно.

Біле:)
4ornobile: (Default)
Муторошно і боляче дивитися, як дівчина на машині з чотириядерним процом і вісьмома гігами оперативки безтурботливо розкладає пасьянс...

Біле:).

Profile

4ornobile: (Default)
4ornobile

January 2015

S M T W T F S
    123
45678910
11121314 151617
18192021222324
25262728293031

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 21st, 2017 10:49 am
Powered by Dreamwidth Studios